Главная › Новости

Розвиток мовлення у дітей: етапи та норми від народження до 6 років

Опубликовано: 04.11.2025

Розвиток мовлення є однією з найважливіших складових загального розвитку дитини. Саме через мову малюк вчиться спілкуватися, висловлювати свої потреби та емоції, розуміти оточуючих і пізнавати світ. Своєчасне спостереження за формуванням мовних навичок дозволяє батькам і фахівцям виявити можливі затримки або порушення, що дає змогу вчасно скоригувати процес розвитку.

Фактори, що впливають на мовленнєвий розвиток

Розвиток мовлення у дітей залежить від багатьох чинників, які можна розділити на такі групи:

1. Генетичні та фізіологічні фактори. Стан слухового апарату, нервової системи та мовного апарату (губи, язик, голосові зв’язки) безпосередньо впливають на здатність дитини сприймати та відтворювати звуки.
2. Соціальне оточення та стимуляція. Активне спілкування з батьками, родиною та іншими дорослими сприяє розвитку словникового запасу, правильному наголосу та інтонації.
3. Ігри та навчальна діяльність. Інтерактивні ігри, розвиваючі заняття, читання книжок та розповідання історій стимулюють мислення та мовленнєві навички.
4. Емоційна підтримка та безпечне середовище. Дитина швидше опановує мову, коли відчуває підтримку, заохочення та позитивні емоції під час спілкування.
5. Медіа та технології. Телевізор або гаджети не замінюють живе спілкування, тому їхній надмірний вплив може уповільнити розвиток мовлення.

Етапи розвитку мовлення у дітей різного віку

Розвиток мовлення у дітей відбувається поступово, поетапно, і кожен вік має свої характерні ознаки та норми. Особливості періоду від народження до 6 місяців:

• звукове сприйняття: дитина реагує на голоси дорослих, повертає голову до джерела звуку;
• плач та бурмотіння: перший спосіб спілкування та вираження потреб;
• лепетання: виникають гуління, повторення простих звуків «гу», «ба», «ма»;
• соціальна взаємодія: дитина усміхається у відповідь на голоси та міміку дорослого, що формує базу для майбутнього мовлення.

Протягом 6-12 місяців життя характерні:

• активне лепетання – дитина поєднує різні звуки, намагається імітувати інтонації дорослих;
• з’являються перші слова – зазвичай «мама», «тато», «дай»;
• розуміння простих команд – реагує на звернення, виконує прості прохання («дай іграшку», «ходімо»);
• комунікативні жести – махання рукою, показування, кивання або хитання головою як засіб спілкування.

Особливості мовленнєвого розвитку дітей 1-2 років:

• словниковий запас – 50-200 слів до кінця другого року;
• дитина починає складати дво- або трисловні речення та фрази («дай м’яч», «хочу їсти»);
• активне навчання мовленню – повторює слова за дорослими, намагається описувати предмети та дії;
• розуміння мови – добре виконує прості інструкції, розуміє імена близьких та назву звичних предметів.

На 2-3 році розвиток мовлення значно прискорюється:

• формування граматичних навичок: речення з 3-4 слів, перші спроби правильно використовувати відмінки та дієслова;
• швидке збільшення словникового запасу: дитина починає активно називати предмети, дії, емоції;
• поява запитань «що?», «де?», «чому?»: формування інтересу до пізнання світу через мову;
• соціальна комунікація: активно бере участь у бесідах, намагається пояснити свої бажання.

У 3-4-річному віці нормою є:

• складніші речення – 4-6 слів, правильніше вживання граматичних форм;
• розповідь історій – дитина може коротко переказати події або описати день;
• розвиток фонематичного слуху – розпізнає рими, прості звукові відмінності, починає правильно вимовляти більшість звуків;
• активне використання мови для гри та спілкування – організовує сюжетні ігри, домовляється з іншими дітьми.

У 4-5 років характерно:

• розширення словникового запасу – дитина впевнено використовує 1-2 тисячі слів:
• правильна побудова складних речень, використання займенників, прийменників та часів;
• поява абстрактних понять – описує емоції, мотиви персонажів, порівнює предмети;
• підготовка до школи – розвиває мовлення для навчання, переказує історії, відповідає на запитання.

Дитина 5-6 років має такі особливості мовленнєвого розвитку:

1. Вільне мовлення: вільно спілкується, підтримує бесіду, висловлює думки та почуття.
2. Розповідь історій та пояснень: логічно будує розповіді, описує послідовність подій.
3. Підготовка до письма: формуються фонематичні навички та чітка вимова звуків.
4. Соціальна комунікація: здатна обговорювати правила гри, домовлятися, виражати свої думки в колективі.

Детальніше про розвиток мовлення у дошкільнят читайте тут https://dvclinic.com.ua/uk/rech/razvitie-rechi-detej-u-doshkolnikov-kak-razvit-pravilnuyu-i-gramotnuyu-rech/. 

Як стимулювати розвиток мовлення у дітей

Активна стимуляція мовлення є важливою частиною розвитку дитини й допомагає сформувати правильну вимову, багатий словниковий запас та комунікативні навички. Основні способи:

1. Спілкування з дитиною. Говоріть якомога частіше, описуйте дії та предмети навколо. Відповідайте на лепет або слова дитини, заохочуючи її до подальшого спілкування. Ставте прості запитання та заохочуйте відповідати навіть короткими фразами.
2. Читання книжок. Читайте щодня, використовуючи виразну інтонацію та показуючи ілюстрації. Питайте дитину про картинки, заохочуючи описувати, що вона бачить. Використовуйте римовані вірші та пісеньки для розвитку фонематичного слуху.
3. Ігри та рольові ситуації. Розігруйте сюжетні ігри, де дитина має описувати дії та взаємодіяти з персонажами. Використовуйте іграшки, картинки або предмети для розвитку активного словника. Заохочуйте розповідати історії про день, про себе, про улюблених героїв.
4. Підтримка правильного мовлення. Коригуйте помилки м’яко, повторюючи слово або фразу правильно. Повторюйте нові слова, заохочуючи дитину вимовляти їх самостійно. Використовуйте короткі інструкції, поступово ускладнюючи завдання.
5. Створення емоційно безпечного середовища. Хваліть дитину за спроби говорити, навіть якщо вимова не зовсім точна. Уникайте тиску чи критики. Проводьте спільні заняття, де дитина відчуває інтерес і підтримку дорослого.

Коли варто звертатися до фахівця

Рання консультація у логопеда, дефектолога або педіатра допомагає дитині подолати труднощі у мовленні. Звернутися до фахівця варто у таких випадках:

• відсутність лепету або перших слів після 1 року;
• словниковий запас у 2 роки менше 50 слів;
• неможливість складати прості дво- або трислівні речення після 2 років;
• дитина не розуміє простих команд або не реагує на звернення;
• проблеми з вимовою звуків після 3 років (спотворення, пропуск звуків);
• відсутність інтересу до спілкування з дорослими чи однолітками;
• різке відставання у розвитку мовлення порівняно з однолітками.

Своєчасне звернення до спеціаліста дозволяє визначити причину проблеми та розробити індивідуальну програму корекції.

Розвиток мовлення — складний і поетапний процес, що визначає здатність спілкуватися, пізнавати світ і взаємодіяти з оточенням. Своєчасне спостереження за мовними навичками та активне спілкування створюють сприятливі умови для формування словникового запасу та правильної вимови.