Людмила Старостіна

Плюси і мінуси зерносховищ різного типу

Для сільгоспвиробника зберігання зерна завжди було не менш важливим завданням, ніж вирощування, збирання та реалізація врожаю. В даний час, для ефективного вирішення цього завдання застосовуються різні технології, режими і способи зберігання зерна, що базуються безпосередньо на індивідуальних властивостях зернових культур. Правильно розрахована технологія зберігання дозволить отримати найбільшу економічну вигоду від реалізації врожаю.

З метою підвищення стійкості зерна при зберіганні, перед відправкою його в сховища проводять ряд заходів, що захищають зернові від шкідників: комах, гризунів, грибків. Кращі результати при зберіганні зернових культур досягаються шляхом комплексного використання режимів зберігання. Максимальна увага приділяється зерну насіннєвого призначення. Сприятливі умови зберігання покращують посівні якості насіннєвого зерна, підвищуючи його схожість і енергію проростання.

Економічною вигодою для аграріїв є використання власних зерносховищ. Адже, витрати на зберігання врожаю в орендованих зерносховищах можуть коштувати «левової частки» прибутку від реалізації врожаю, так як продаж зернових займає досить тривалий період часу.

Найбільш поширені типи зерносховищ

• бетонні стаціонарні елеватори,
• ангари-зерносклади,
• кільцеві швидкобудуюємі зерносховища (з тентовим покриттям і канальної вентиляцією),
• силоси (вентильовані металеві зерносховища на опорах),
• зернові рукава (поліетиленові герметичні контейнери).

Застосування кожного типу зерносховищ має як плюси, так і мінуси.

Бетонні стаціонарні елеватори - найбільш довговічні, надійні і компактні зерносховища. Зерносховище максимальним обсягом розміщується на невеликій площі. Середній термін експлуатації такого сховища становить п'ятдесят років. Зерно може зберігатися до п'яти років без втрати якості. Мінусами є: висока собівартість і організація транспортних під'їзних шляхів (автомобільні дороги, ж / д лінії).

Ангари-зерносклади і кільцеві швидкобудуюємі зерносховища відрізняються відносною дешевизною, мобільністю і швидкістю зведення конструкції. До недоліків можна віднести: необхідність придбання спеціальної техніки (вакуумні перевантажувачі, шнекові завантажувачі), необхідність забезпечення додаткової вентиляції і періодичного ворошіння зерна. Встановлюються тільки на піднесеному місці. Середній термін експлуатації до проведення капремонту складає не більше п'яти років.

Силоси - відмінний варіант зерносховища навіть для невеликого господарства. Собівартість конструкції залежить від обсягу силосу. Конструктивно силоси представляють собою металеві вентильовані ємності різної місткості (від 20 до 1700 тонн пшениці), встановлені на опори. Забезпечують відмінну збереження зерна, є досить довговічними (середній термін експлуатації становить 30 років). Недоліком вважається необхідність організації транспортних під'їзних шляхів.

Зернові рукава - є найбільш популярними і затребуваними зерносховищ. У зернорукаве утворюється безповітряний простір, таким чином, саме середовище запобігає процесам дебати, гниття і поява шкідливих комах. Такі сховища мають мінімальну собівартість і найшвидший монтаж (наповнюється прямо на полі). До недоліків можна віднести: недовговічність (монтується тільки на одну закладку), необхідність придбання спецтехніки для завантаження зерна в рукав. Зерносховище такого типу вимагає найбільших площ для розміщення.

зерновий рукав

© Олена Нейра